Про затвердження міської цільової Програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2010-2015 роки

З метою поліпшення здоров’я населення та забезпечення соціально-економічного розвитку міста, подальшого удосконалення роботи в галузі охорони здоров’я м. Миколаєва, керуючись пунктом 22 статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Затвердити міську цільову Програму імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2010-2015 роки (далі – Програма, додається).
   
   
2. Щороку до 20 грудня надавати міській раді інформацію про хід виконання Програми.
   
   
   
3. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійні комісії міської ради: з питань економічної політики, планування, бюджету та фінансів (Бернацького), з питань охорони здоров’я, материнства, дитинства (Дубінець).

АРКУШ
погодження проекту рішення міської ради

«Про затвердження міської цільової програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2010-2015 роки».

ПРОГРАМА

імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб
на 2010 - 2015 роки по м. Миколаєву

Загальна частина

Інфекційні хвороби до цього часу є однією з основних причин інвалідності та смертності населення в усьому світі. Підвищення рівня інфекційної захворюваності, на думку експертів Всесвітньої організації охорони здоров`я (ВООЗ), пов`язане з демографічним вибухом - збільшенням кількості населення Землі майже до 7 млрд. чоловік, а також негативними соціально-економічними змінами у ряді країн, військовими конфліктами, внутрішньою та зовнішньою міграцією, екологічними катаклізмами, появою нових нозологічних форм, таких як пташиний грип, пандемічний грип, спричинений вірусом Н1N1 Каліфорнія, тяжкий гострий респіраторний синдром тощо. Не обминають ці процеси і Україну, хоча за останні роки мають місце певні досягнення у застосуванні засобів імунопрофілактики.

Істотну роль у зниженні рівня інфекційної захворюваності відіграла Програма імунопрофілактики населення на 2002 - 2006 роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2002 року N 1566. Виконання Програми дало змогу знизити за період 2002 - 2006 років показники розповсюдженості інфекцій, що визначені пріоритетними Європейським регіональним бюро ВООЗ у програмному документі "Здоров`я-XXI: основи політики досягнення здоров`я для всіх у Європейському регіоні ВООЗ", зокрема дифтерії - з 0,58 до 0,21, кору - з 34,61 до 5,08, краснухи - з 161,87 до 47,24, епідемічного паротиту - з 47,87 до 8,02 на 100 тис. населення. Протягом 2001 - 2002 років завершено роботу із сертифікації України у складі Європейського регіону як території, вільної від поліомієліту.

Державна підтримка та допомога міжнародних організацій сприяли охопленню населення України щепленням проти кору на 98,8 відсотка, дифтерії - 98,7, кашлюку, поліомієліту і туберкульозу (серед новонароджених) - на 97,8 відсотка (рекомендований ВООЗ показник - 95 відсотків).

Незважаючи на деяке зниження рівня інфекційної захворюваності, епідемічна ситуація щодо найпоширеніших інфекцій залишається напруженою. На такі інфекційні хвороби, як дифтерія, вірусні гепатити, кір, краснуха, епідемічний паротит, кашлюк та гемофільна інфекція, припадає близько 90 відсотків усіх зареєстрованих випадків. Окремі з них (краснуха та вірусний гепатит B) є причиною більшості уроджених аномалій та вад розвитку, що вкрай негативно позначається на здоров`ї населення та його генофонді, лягає важким тягарем на державний бюджет.

Таким чином, подальший прогрес у справі захисту населення від інфекційних хвороб неможливий без розроблення та затвердження Загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2010 - 2015 роки (далі - Програма).

Мета і основні завдання Програми

Метою Програми є забезпечення епідемічного благополуччя населення шляхом зниження рівня захворюваності на інфекції, боротьба з якими проводиться засобами імунопрофілактики, а також смертності та інвалідності внаслідок інфекційних хвороб, сприяння розвитку імунології, генної інженерії та імунобіотехнології.

Для досягнення зазначеної мети необхідно:

• здійснити комплекс організаційно-методичних заходів щодо зниження рівня захворюваності на інфекції, боротьба з якими проводиться засобами імунопрофілактики, та охоплення щепленнями на рівні не менш як 95 відсотків за умови централізованого постачання препаратів за рахунок коштів державного бюджету;
• організувати оптимальне матеріально-технічне забезпечення закладів, що планують і здійснюють заходи з імунопрофілактики;
• забезпечити постійне підвищення професійного рівня осіб, що здійснюють заходи з імунопрофілактики;
• провести моніторинг виконання завдань Програми та у разі необхідності корегування заходів з підвищення їх ефективності;
• використовувати усі форми санітарно-просвітницької роботи серед населення з метою поширення знань з питань імунопрофілактики.

Шляхи розв`язання проблеми

Для зменшення інтенсивності епідемічного процесу доцільно здійснити заходи за трьома напрямами:

• блокування імовірних джерел збудників інфекційних хвороб;
• порушення механізму передачі збудників інфекційних хвороб;
• формування прошарку осіб, несприйнятливих до збудників інфекційних хвороб.

Здійснення зазначених заходів потребує фінансових витрат, використання значних людських і матеріальних ресурсів. Однак лише комплексний підхід може забезпечити найефективніші результати.

Створити прошарок осіб, несприйнятливих до збудників інфекційних хвороб, можна шляхом проведення активної специфічної імунопрофілактики, зокрема застосування високоефективних імунобіологічних препаратів.

Прийняття Програми забезпечить державне цільове фінансування:

• придбання препаратів та їх зберігання із здійсненням контролю за використанням цих коштів;
• придбання сучасного лабораторного обладнання для розвитку інноваційних напрямів вітчизняної імунології.

Профілактика інфекційних хвороб шляхом імунізації населення є найефективнішим заходом щодо забезпечення здоров`я населення, епідемічного благополуччя держави та стратегічно важливим пріоритетним завданням галузі охорони здоров`я. Матеріальні збитки, соціальні та медичні наслідки інфекційних хвороб свідчать, що систематична імунізація населення повинна бути загальнодержавною справою.

Боротьба з інфекціями, яким можна запобігти саме засобами імунопрофілактики, є однією з пріоритетних проблем як в Україні, так і у світі. ВООЗ протягом останніх десятиліть послідовно впроваджує та реалізує розширену програму імунізації проти таких інфекційних хвороб, як дифтерія, правець, туберкульоз, поліомієліт, кашлюк, гепатит В, епідемічний паротит, краснуха, кір та гемофільна інфекція.

Оптимізована система медичної інформації в імунопрофілактиці продемонструвала неефективність та фінансову недоцільність застосування децентралізованого механізму закупівлі вакцин та документально засвідчила тривалі періоди відсутності базових вакцин, що негативно вплинуло на показники охоплення вакцинацією та колективний імунітет. Враховуючи об`єктивні дані цієї системи, з метою ефективного забезпечення захисту населення від інфекцій, недопущення епідемічних ускладнень інфекційних хвороб, ефективного і планомірного використання вакцин з 2001 року постачання медичних імунобіологічних препаратів здійснюється з метою проведення профілактичних щеплень, включених до календаря щеплень, - за рахунок коштів Державного бюджету України, щеплень за епідемічними показаннями - за рахунок коштів місцевих бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Завдання і заходи щодо виконання Програми імунізації та захисту населення від інфекційних хвороб на 2010 – 2015 роки по м. Миколаєву наведені у додатку 2 до Програми.

Контроль за виконанням Програми здійснюють УОЗ м. Миколаєва та міська СЕС, які до 20 січня щороку подають відповідну інформацію УОЗ ОДА.

Очікувані результати виконання Програми

Виконання Програми дасть змогу:

• підтримувати статус України як країни, в якій немає поліомієліту;
• довести показник захворюваності на кір до рівня менш як 1 на 100000 населення ;
• припинити місцеву передачу вірусів кору та краснухи (до 2015 року);
• довести показник захворюваності на дифтерію до рівня менш як 0,1 на 100000 населення (до 2010 року);
• довести показник розповсюдженості епідемічного паротиту, кашлюку, гемофільної інфекції до рівня менш як 1 на 100000 населення, а вродженої краснухи - менш як 1 на 100000 живих новонароджених (до 2010 року);
• довести показник захворюваності на гострий вірусний гепатит B серед населення до рівня менш як 5 на 100000 населення та кількості вірусоносіїв гепатиту B серед дитячого населення до 1 відсотка (до 2015 року);
• забезпечити проведення імунопрофілактики та захист населення від інфекційних захворювань шляхом здійснення комплексних заходів з часткової або остаточної ліквідації їх вогнищ.

Визнання перспектив розвитку імунопрофілактики, посилення епідеміологічного нагляду за інфекційними хворобами, виконання пріоритетних цільових програм з цього питання сприятиме підвищенню ефективності протиепідемічних та профілактичних заходів, зниженню рівня розповсюдженості, смертності та інвалідності, забезпеченню раннього виявлення та реагування на ускладнення епідемічної ситуації.

Фінансове забезпечення виконання Програми

Фінансове забезпечення Програми планується здійснювати за рахунок централізованих поставок Міністерства охорони здоров`я України з державного бюджету та за рахунок коштів міського бюджету, інших джерел, не заборонених чинним законодавством.

Фінансування заходів програми здійснюється у межах видатків, що передбачаються у державному, місцевому бюджетах головними розпорядниками коштів, відповідальними за їх виконання. Обсяг бюджетних коштів визначається щороку, виходячи з фінансової можливості бюджету.

Організація та контроль за виконанням Програми

З метою контролю за виконанням Програми міська СЕС, управління освіти та науки м. Миколаєва, Виконавчий комітет міської ради народних депутатів здійснюють аналіз стану реалізації Програми та щороку до 15 січня надають УОЗ м. Миколаєва інформацію про хід виконання її заходів. Звіт про хід виконання Програми заслуховується на пленарному засіданні міської ради один раз на 2 роки.

Додаток 1
до Програми

ПАСПОРТ

міської програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2010 - 2015 роки

Прогнозні обсяги та джерела фінансування (тис. гривень)

Додаток 2
до Програми

ЗАВДАННЯ І ЗАХОДИ
щодо імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2010 - 2015 роки

Додаток 3
до Програми

Забезпечення закупівлі імунобіологічних препаратів за епідемічними показаннями

Профілактика інфекційних хвороб шляхом імунізації населення є найефективнішим заходом щодо забезпечення здоров’я населення та епідемічного благополуччя. Створити прошарок осіб, несприятливих до збудників інфекційних хвороб, можна шляхом проведення активної специфічної імунопрофілактики.

Відповідно до статей 2,22,35 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», на виконання вимог Законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про захист населення від інфекційних хвороб», згідно з Планом заходів щодо запобігання виникненню серед населення захворювання на грип, спричинений вірусом (А Н1/N1 Каліфорнія), затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2009 року № 446-р, наказами Міністерства охорони здоров’я України від 9 лютого 1998 року № 30 «Про заходи щодо профілактики і боротьби з грипом та гострими респіраторними інфекціями в Україні» (зі змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства охорони здоров’я від 14 серпня 2007 року № 477, від 7 листопада 2007 року № 690) та від 3 лютого 2006 року № 48 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів» щороку щеплень проти грипу потребують медичні працівники, персонал та дорослі, які перебувають на утриманні в інтернатних закладах закритого типу. Проти гепатиту В щеплюються медичні працівники, які мають контакт з кров’ю або іншими рідинами людини.

Згідно з проведеними розрахунками :

1.За кошти місцевого бюджету необхідно придбати вакцину проти грипу для щеплення медичних працівників міських лікувально-профілактичних закладів, які надають допомогу хворим на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції.

2.За кошти міського бюджету необхідно придбати вакцину проти гепатиту В для щеплення медичних працівників міських лікувально-профілактичних закладів, які мають контакт з кров’ю або іншими біологічними рідинами людини.

Всього – 112 500 гривень.

3.Проводити щеплення проти гепатиту А мешканцям міста, які подорожують, від’їжджають на роботи в регіони з високою епідемічністю гепатиту А під час оформлення документів (за місцем оформлення).

4.Проведення щеплень проти грипу дітей із груп ризику, декретованого населення здійснюється з міського бюджету і спеціальних фондів закладів.

Потреба в обладнанні імунологічної лабораторії Централізованої багатопрофільної клініко-діагностичної лабораторії згідно з табелем оснащення медичною технікою

( наказ МОЗ України від 31 грудня 2009 № 1084 «Про затвердження примірного табеля оснащення медичною технікою та виробами медичного призначення ...»)

ОБНОВЛЕНО 10.01.2011